Login


Трибуна Праці
Сайт суспільно-політичної газети Іванківського району Київської області

    

Іванківщина в фото     Скопич

A+ R A-

ВСІ ЦІ ПИТАННЯ – ЩЕ Й ПІД КОНТРОЛЬ ГРОМАДСЬКОСТІ Українські вимоги до безпеки ЦСВЯП вищі, ніж до аналогічних об’єктів у США

E-mail Печать PDF

alt

Продовжуючи цикл матеріалів про Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, яке будується в зоні відчуження, редакція «Трибуни праці» звернулася до Державного науково­технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), розташованого в Києві, за роз’ясненнями щодо проведених експертиз з питань безпеки сховища.  Адже саме спеціалістами цього Центру у 2008 році була проведена державна експертиза з ядерної та радіаційної безпеки Техніко­економічного обґрунтування (ТЕО) проекту ЦСВЯП.

ДНТЦ ЯРБ – це державне підприємство, яке, за завданням незалежного ядерного регулятора – Держатомрегулювання України, веде науково­технічну діяльність з удосконалення нормативної бази, займається виконанням державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки, а також проводить необхідні дослідницькі роботи.

Вдалося поговорити з Віктором Шендеровичем, експертом ДНТЦ ЯРБ, який до 2015 року працював заступником головного інженера ДП «Енергопроект». Мова йшла про безпечність проекту, а також про те, чи є ризики, пов’язані зі зберіганням відпрацьованого палива.

– Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, чому саме ДНТЦ ЯРБ проводило таку експертизу?

– ДНТЦ ЯРБ є визнаною експертною організацією в галузі ядерної та радіаційної безпеки, яка має високий рівень компетенції з усього кола питань, пов'язаних з ядерною та радіаційною безпекою об'єктів ядерної енергетики і атомної промисловості. В Україні підприємство виконує експертизу всіх значущих робіт, пов'язаних із спорудженням та експлуатацією АЕС, а також робіт, що зараз проводяться на ЧАЕС, включаючи міжнародні проекти, та на об’єктах поводження з РАВ.

Об'єктивно можна стверджувати, що іншої експертної організації з таким високим рівнем компетенції і досвідом діяльності в Україні немає.

– Які саме матеріали щодо будівництва ЦСВЯП в зоні відчуження аналізував ДНТЦ ЯРБ?

– Спеціалісти розглядали і проводили експертизу техніко-економічного обґрунтування доцільності спорудження ЦСВЯП, проект його будівництва та технічні специфікації на обладнання системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП). Крім того, Центр розглядав та проводив експертизу звіту з аналізу безпеки об’єктів у цілому і по найбільш важливому обладнанню, включаючи розрахункові та інші необхідні обґрунтування. А також – експертизу документів, що визначають питання безпеки і якості при виготовленні обладнання.

Надалі ми плануємо розглядати і аналізувати документи, пов’язані з вимогами щодо проведення випробувань обладнання, результатами випробувань при виготовленні обладнання, програми та результати пусконалагоджувальних робіт.

– Чи достатньо цих матеріалів для того, аби аргументовано стверджувати, що сховище буде безпечним для довкілля та населення?

– Зазначені документи, відповідно до чинних нормативних положень, абсолютно достатні для прийняття обґрунтованого рішення про необхідний технічний рівень об'єкта. У складі проекту, а раніше і у складі ТЕО, була розроблена оцінка впливу на навколишнє природне середовище, яка пройшла експертизу Міністерства екології та природних ресурсів України (У 2010 році – Міністерство охорони навколишнього природного середовища України – прим. ред. ).

Запевняю, що результати виконаних оцінок з ядерної і радіаційної безпеки та екологічної оцінки підтверджують необхідний рівень безпеки проекту ЦСВЯП у відповідності до національних нормативних документів та рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії.

– Чи було проведено незалежну оцінку безпеки сховища і хто її проводив?

– На етапі розробки ТЕО була проведена незалежна експертиза основних проектних рішень на предмет їх відповідності вимогам безпеки з урахуванням міжнародних вимог. Ця експертиза проводилась угорською фірмою TS Енескоп-Kft, яка працює в Будапешті, та за участю фірми Ereterv, також угорської, яка свого часу була генеральним проектувальником АЕС Пакш, збудованої в Угорщині.

– На чому конкретно ґрунтуються висновки ДНТЦ ЯРБ щодо безпечності сховища?

– У першу чергу – на повній відповідності проекту всім вимогам, які викладені в чинних нормативних документах України з ядерної та радіаційної безпеки. Також висновки враховують вимоги документів МАГАТЕ та найбільш принципових вимог документів США, що відносяться до систем поводження з відпрацьованим ядерним паливом. І ми це ретельно перевірили.

Наприклад, у зв'язку з тим, що обладнання сховища, призначеного для поводженням з ВЯП, розробляється американською компанією Holtec International (яка, власне, і є розробником технології ЦСВЯП), було виконано спеціальне дослідження з урахуванням американських стандартів. Під час його проведення наші експерти порівняли відповідні нормативні документи США і України. У результаті ми  зробили висновок, що вимоги української документації є повністю реалізованими в проекті. При цьому були також враховані додаткові вимоги документів США, спрямовані на підвищення безпеки.

По-друге, вони ґрунтуються на тому, що проект гарантує безпеку та низький рівень впливу на навколишнє природне середовище при всіх можливих зовнішніх природних і техногенних подіях, включаючи екстремальні, які характеризуються повторюваністю рідше одного разу в мільйон років, а також чисто гіпотетичні події, як, наприклад, падіння літака. При нормальній експлуатації і порушеннях нормальної експлуатації за межами майданчика не буде помітного збільшення радіаційного впливу у порівнянні з існуючим фоном.

По-третє, висновки ДНТЦ ЯРБ ґрунтуються на позитивному досвіді безпечної експлуатації контейнерів подібного типу на різних об'єктах у світі. Він також врахований, оскільки характеризує високу надійність експлуатації протягом проектного терміну (який становить до 100 років), а також високі вимоги щодо якості виготовлення обладнання.

По-четверте,  на застосуванні пасивного принципу зберігання ВЯП, де участь персоналу передбачена тільки в частині контролю стану контейнерів і де є система контролю за транспортно-технологічними операціями, а також контролю зони зберігання контейнерів на майданчику ЦСВЯП.

Ну і, наостанок, – на позитивному досвіді, який вже має експлуатуюча організація, тобто НАЕК «Енергоатом», у використанні подібного сухого сховища ВЯП Запорізької АЕС. І тут необхідно зазначити, що в системі ЦСВЯП у порівнянні з сухим сховищем ЗАЕС враховано низку додаткових вимог щодо забезпечення безпеки зберігання ВЯП. Наприклад, стосовно наявності подвійного бар’єру безпеки.

– Що ви маєте на увазі, кажучи про наявність подвійного бар’єру безпеки?

– Я маю на увазі, що для проекту ЦСВЯП було обрано технологію з подвійною стінкою контейнерів. Хоча в інших країнах, за наявними у нас даними, використовуються контейнери лише з одним бар'єром. Тобто, так само, як і в сухому сховищі ВЯП Запорізької АЕС, яке було створено раніше.

Відповідно до сучасних національних нормативних вимог України, для зберігання ВЯП потрібен подвійний бар’єр. Ця вимога є більш високою у порівнянні з вимогами, прийнятими в інших країнах, наприклад, у тих же США. Безумовно, ця вимога спрямована на підвищення безпеки, але вона й пов’язана з додатковими витратами на виготовлення контейнерів, що збільшує вартість проекту.  (Для Іванківського та Поліського районів і міста Славутич  це дало додатковий бонус: збільшення кошторисної вартості проекту автоматично збільшило частку коштів, які підуть на фінансування соціальної інфраструктури. А ця частка, як відомо, становить десять відсотків від вартості сховища. – прим. ред.).

А взагалі, забезпечення безпеки об’єкту – це окреме питання, яке має багато аспектів. Отож, відповідно, це питання для окремої розмови.

– Ловлю Вас  на слові, пане Вікторе й сподіваюсь, що ми зможемо зустрітись ще раз, аби поговорити окремо про ці – найрізноманітніші – аспекти безпеки. Це актуально для наших читачів. Я ж хотів би поставити Вам останнє на сьогодні запитання:  на що, на Вашу думку, варто звернути увагу населенню, зокрема – жителям нашого району, в контексті тих питань, що ми обговорили?

– Хочу звернути увагу на те, що на відміну від минулих часів у сучасній атомній енергетиці нашої країни стали нормою такі поняття, як активна інформаційна відкритість, відповідальність посадових осіб за надання достовірної та об’єктивної інформації, підзвітність галузі і її підприємств незалежному, у тому числі міжнародному, контролю.

А, отже, оскільки сховище ВЯП є об’єктом зберігання радіаційних матеріалів, то незважаючи на те, що по даному об’єкту є всі документи, які підтверджують забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, широка громадськість, населення, органи місцевого самоврядування повинні не забувати про своє право завжди мати доступ до інформації про радіаційну обстановку в межах санітарно-захисної зони і в межах майданчика сховища. Надання такої інформації – це функція експлуатуючої організації (НАЕК «Енергоатом» – прим. ред. ).

Крім того, експлуатуюча організація зобов’язана повідомляти про всі події (інциденти) в сховищі у разі, якщо вони виникають і відрізняються від стандартних ситуацій, а також організовувати можливість відвідування громадськістю самого сховища в установленому порядку. А громадськість, поза тим, має право звертатись до НАЕК «Енергоатом» із запитами з будь-яких проблем, що належать до компетенції її діяльності.

Сподіваюсь, що всі ці питання постійно будуть на контролі громадськості.

ВІД  РЕДАКЦІЇ. Запрошуємо  до обговорення на сторінках нашої газети цього та інших питань, що цікавлять і хвилюють багатьох жителів Іванківського району, всіх наших читачів, а також – депутатів районної ради.