Login


Трибуна Праці
Сайт суспільно-політичної газети Іванківського району Київської області

    

Іванківщина в фото     Скопич

A+ R A-


Слава Україні!

E-mail Печать PDF

alt

 

Сьогодні привітання "Слава Україні!” чуємо від Президента України, членів Кабміну та керівництва Верховної Ради. Його чути просто всюди. А присутні (військові, депутати чи просто група громадян) відповідають гучним "Героям Слава!”. У закордонного туриста в часі відвідин України може скластись уявлення, що таке вітання було у нас завжди.

Проте ще два роки тому такі вітання можна було почути, в основному, в західних областях і тільки на громадських зібраннях, патріотичних зустрічах чи молодіжних таборах. Але майже ніколи – на офіційних церемоніях чи засіданнях. А, тим більше, не при війську. І це в часи формування незалежної Української держави від 1991 до 2013 року.

А в часи СССР за такі привітання зазвичай арештовували, кидали в тюрму чи концтабори, відправляли на Схід чи в Сибір. Ці звичні сьогодні чотири слова (Слава Україні – Героям Слава!) мали і мають особливе значення. І тому, коли на третьому Майдані (грудень 2013 – лютий 2014) в Києві ці слова почали лунати частіше і гучніше, в Москві одразу зрозуміли, що українці пробудились. Що Україна збурилась з довгого і глибокого сну.

...Привітання "Слава Україні!” почали приватно уживати десь на початку 20­го століття. Але часткового публічного поширення набрало, як привітання серед військових армії УНР, під час перших визвольних змагань (1917­1921 рр.). Це була ініціатива окремих командирів, бо офіційної директиви від уряду не було. На збірках військових відповідь хором могла бути "Слава, Слава, Слава!” або щось інше. До прикладу, могло бути "Козакам слава!”. Відомо, що вже після війни у 1925 році в Чехії збори українських студентів­націоналістів та ветеранів війни вирішили між собою вживати привіт "Слава Україні!” і відповідь "Героям Слава!”.

Згодом між націоналістами були ще інші варіанти привітів, але остаточно під час ІІ великого збору Організації Українських Націоналістів (ОУН) у Кракові окремою постановою від 4 квітня 1941 року формально затверджено: "Обов’язуючі слова повного привіту: "Слава Україні” – відповідь "Героям Слава”. Цілком закономірно, що цей привіт та відповідь були вживані підпіллям ОУН від 1941 року, а від 1943 року це поширено на Українську Повстанчу Армію (УПА). Отже, таким чином, ці слова й увійшли в народну пам’ять.

Ці чотири слова кожному (хто знає правдиву історію України) нагадують про довголітню та героїчну боротьбу ОУН та УПА. В цій боротьбі – в якій не було перемир’я і ніхто не підносив білий прапор – тисячі загинули на полі бою, були розстріляні, повішені, закатовані чи вислані в концтабори (спершу військами Гітлера, а згодом репресивною машиною Сталіна). Гинули не тільки бійці зі зброєю в руках на полі бою, а також цивільні люди, інтелігенція, літні люди, діти, які були знищені в селах чи лісах. Це були не тільки свідомі патріоти­українці, але також російськомовне населення, єврейські общини та інші дочки і сини волелюбних народів. Не було б цих жертв, починаючи з 1941 року, а тепер і героїв сучасності (Небесна сотня та військові АТО) – ймовірно, не було б і України.

Списки полегих на теренах східної України, на жаль, доповнюються. Вічна Слава Героям України!

Всі, хто склав голову за Україну, є Героями з великої букви. Саме про цих героїв (минулих і сучасних) згадуємо, коли відповідаємо "Героям Слава!”. В народній пам’яті Герої не вмирають.

На знімку: цей бігборд був встановлений на столичному Майдані Незалежності весною 2014 року після відомих подій.

Петро СОДОЛЬ.

(У скороченому вигляді).