Login


Трибуна Праці
Сайт суспільно-політичної газети Іванківського району Київської області

    

Іванківщина в фото     Скопич

A+ R A-

ЧОМУ ТАК НЕГАРНО ВИХОДИТЬ?

E-mail Печать PDF



Районна газета – це ЗМІ, через який спілкуються і районна рада та адміністрація, і селищна рада та різні організації з населенням району.

Якщо колись робили сходки села, селища – тепер ці функції виконує газета. На її шпальтах друкуються, поряд з різними матеріалами, повідомленнями, і привітання як окремим громадянам,  так і цілим колективам з нагоди, скажімо, професійних свят. От і нещодавно, а саме 18 червня, відзначали День медика.

Скільки існує газета, завжди були привітання різним колективам. Вітали їх працівників з такого приводу і адміністрація, і райрада, і селищна рада, і, зазвичай, керівництво та профспілка певної організації чи підприємства. Розповідалось про будні даного підприємства, про людей, які відзначались у своїх трудових досягненнях. Не були обійдені увагою раніше і медичні працівники.

Яким же було здивування людей, коли в “Трибуні праці” за 17 червня не побачили привітань колективу медиків району ні від адміністрації, ні від райради, ні від селищної ради, ні від народного депутата чи хоча б – від керівництва і профспілки райлікарні. Це просто нонсенс!

Як можна обійти увагою цей колектив, який служить нам, населенню району?! Так, зараз медицина не на висоті, але ж це не вина місцевих медиків. Як їх не сварять, а біжать до них! І вони рятують. А ще якби люди не займались самолікуванням та при виникненні проблеми відразу звертались до лікаря, то і ефект лікування був би набагато більший.

Не знаю, чому так негарно повелись з нашим колективом медичних працівників і районне, і селищне керівництво, і керівництво лікарні.

Чому ніхто на сторінках газети не розповів про кращих лікарів, медсестер, санітарок? Хіба важко згадать тих, кого вже нема? Невже всі були і є такі погані, що і слова доброго не заслужили? Гірко якось на душі від такого збайдужілого ставлення до наших медпрацівників...

Я пам’ятаю, як колись райлікарня була, як кажуть, на висоті. З її працівниками рахувались, поважали. Хто пам’ятає: найкращий хор був у лікарні, з області привозили призи, був там клуб веселих і кмітливих, взагалі цікаво жили. Лікар – звучало гордо! А де це все тепер? Хай нема хору, то Бог з ним, хай нема КВК: час тяжкий – не до сміху. Але ж люди роблять свою роботу, і роблять непогано, рятують нас, як можуть і чим можуть. То чому добре слово заслужили лише від колективу районної газети, який скромно привітав наших медиків з їхнім професійним святом?

Я, думаю, та і не тільки я, що варто не порушувать традицій і висвітлювати на сторінках газети все про трудові колективи, про їхні здобутки професійні хоч би в дні професійних свят.

Населення району має знать і про діяльність та життя колективів району, і про роботу РДА та районної ради, яка зовсім не описується в “Трибуні праці”.

Валентина ГУРИН.